Рекомендації

Поради молодим вчителям  

       У школі повинні бути молоді вчителі. Без них життя сумне, нецікаве, прісне. Хай живе молодий учитель! Ось він вранці встав, зробив зарядку, пробіг разів п'ять навколо кварталу, прийняв холодний душ, випив каву — і в школу. Роки і досвід роботи не гарантують від помилок і неправильних суджень. Тому, не стаючи в позу всезнаючого, всерозуміючого і всеуміючого надспеціаліста, педагогічного супермена, хочеться по-дружньому дати молодому вчителеві декілька порад.

Перша порада. Не вважай школу місцем, не зовсім гідним для застосування твоїх видатних здібностей, місцем, куди тебе ніби зіслали. Школа чекає тебе, але в неї є своя гідність — діти. Тому не слід дивитися на школу зверхньо, не треба робити їй послуг. Потрібно попрацювати з повною віддачею, викластися, вважати школу своєю справою, а не чужою, куди ти потрапив випадково.

Друга порада. Знайди себе, свій образ. Учитель — індивідуальність, інакше не може бути й мови про творчість. До майстрів придивляйся, бери від них те, що тобі здається твоїм, що тобі відповідає, прислухайся до критичних зауважень, але в тебе повинне бути внутрішнє відчуття істини.

Третя порада. Не замикайся у своїй учительській діяльності. Грай на гітарі, співай, грай у волейбол, іди в гори, збирай марки, ходи в театр і на виставки. Розширюй коло друзів і знайомих. Спілкуйся з різними людьми. Ти повинен бути цікавим дітям, адже цього не буде, якщо будеш зосереджений лише на самому собі. Захопленість, різноманітні інтереси потрібні вчителеві не просто так, самі по собі, а у зв'язку з особливістю його професії.

Четверта порада. Пам'ятай про комплексний характер учительської праці. Все має значення, все необхідне: й ерудиція, і методика, і позакласна робота, і психологія спілкування, і любов до дітей, і дисципліна. Будь порядною людиною, виконуй усе, що потрібно.

П'ята порада. Будь щасливим! Будь оптимістом! Віруй! Це щось страшне, коли вчитель не бачить нічого хорошого ні нині, ні в майбутньому, коли він ходить і ниє, як учителі з чеховських п'єс. Життя — це подолання важких і навіть критичних ситуацій. Збери свою волю! Не опускай крил! Борись! Вір і добивайся свого! Діти не повинні бачити в тобі невдаху. Невдах не люблять. Усередині в тебе має бути все чітко і впевнено.

Шоста порада. Будь чесним і порядним. Діти це високо цінують.

Сьома порада. Цінуй гумор у спілкуванні з дітьми. Не бійся смішного, не бійся бути смішним сам: веселі ситуації бувають досить часто. Гумор повинен бути природним і своєчасним. Будь-якою ситуацією на уроці, навіть комічною, учитель повинен володіти.

Восьма порада. Не намагайся показати себе розумним і кращим, ніж ти є. Даремно: діти тебе все одно "розкусять".

Дев'ята порада. Знай собі ціну і будь скромним, не втрачай гідності. Не слід вдавати з себе щось, потрібно бути самим собою. Не вважай, що думкою дітей, їхнім ставленням можна знехтувати. Вони є твоїми головними цінителями і суддями.

Десята порада. В основі твого життя і роботи повинна бути твоя громадянська позиція. Знайди її. Запам'ятай: хоч би які прекрасні підручники ми видавали, хоч би які досконалі програми складали, справжній провідник громадянської ідеї — ти. І насамкінець остання порада. Думай сам! Абсолютних правил на всі випадки життя не існує.

Поради досвідчених колег молодому вчителю

1.Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

2.Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

3.Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

4.Поясніть учням мету, завдання уроку.

5.Коли пояснюєте новий1 матеріал, намагайтеся виокремити проблеми, пропонуйте учням розв’язувати їх самостійно.

6. Не поспішайте виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

7.Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці – пропонуйте учням більше писати, розв’язувати приклади.

8. На уроці кожен учень має бути на видноті, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

9. Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.

11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.

12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. У перших-сьомих класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

14. Пам’ятайте: кожен урок має бути несхожим на попередній.

Загальні рекомендації щодо виходу з конфліктної ситуації 

1. Визнати існування конфлікту, тобто визнати наявність протилежних цілей, методів в опонентів, визначити самих цих учасників.

2. Визначити можливість переговорів. Після визнання наявності конфлікту й неможливості його вирішити одразу доцільно домовитися про можливість проведення переговорів і уточнити, яких саме переговорів: з посередником або без нього й хто може бути посередником, що задовольняє обидві сторони.

3. Погодити процедуру переговорів. Визначити, де, коли і як почнуться переговори, тобто обмовити строки, місце, процедуру ведення переговорів, час початку спільної діяльності.

4. Виявити коло питань, що становлять предмет конфлікту. Основна проблема полягає в тому, щоб визначити в спільно використовуваних термінах, що є предметом конфлікту, а що ні. Уже на цьому етапі виробляються спільні підходи до проблеми, виявляються позиції сторін, визначаються точки найбільшої розбіжності й точки можливого зближення позицій.

5. Розробити варіанти рішень. Сторони при спільній роботі пропонують кілька варіантів розв’язань із розрахунком витрат по кожному з них, з урахуванням можливих наслідків.

6. Прийняти погоджене рішення. Після розгляду ряду можливих варіантів, при взаємному обговоренні й за умови, що сторони приходять до угоди, доцільно це загальне рішення представити в письмовому вигляді.

7. Реалізувати ухвалене рішення на практиці. Якщо процес спільних дій закінчується тільки прийняттям проробленого й погодженого рішення, а далі нічого не відбувається й не міняється, то такий стан може спровокувати появу інших, більш сильних і тривалих конфліктів. Причини, що викликали перший конфлікт, не зникли, а тільки підсилилися невиконаними обіцянками. Повторні переговори проводити буде набагато складніше.

8. Пам’ятати про наступні позитивні функції конфліктів:

    конфлікт — це джерело розвитку: він стимулює зміни в суспільстві;

   конфлікт — це можливість розрядки напруження, "оздоровлення" стосунків;

       конфлікт —можливість зближення;

  конфлікти — сигнал до змін: вони сигналізують про об'єктивні суперечності життєвих стосунків і дають змогу вирішити їх.

    

Поради із самовдосконалення в ораторському мистецтві:

1. Пропишіть для себе найважливіші тези. Для їх засвоєння аудиторією їх слід повторити не менше п'яти разів у різних інтерпретаціях протягом усієї розповіді.

2. Для зацікавлення аудиторії дітей з перших же слів вигадайте цікаву назву теми чи своєї розповіді.

3. Початок розповіді має бути інтригуючим, щоб завоювати увагу слухачів. Можна посилатись на авторитетних авторів, розпочати з опису життєвої ситуації, фактів із життя відомої публічної людини.

4. Закінчити розповідь вдало вам допоможе гумор чи слова знаменитих людей, яскравий випадок із життя, комплімент слухачам, риторичне запитання, цитата, повторення тези з висновками.

5. Уникайте говорити з папірцем у руках, не можна починати виступ із вибачень, забороняється підвищення голосу та зривання на крик від безсилля, відповідайте на запитання слухачів, починайте й закінчуйте розповідь на позитиві.

6. Аудиторія спочатку дивиться на педагога і тільки потім слухає й чує. Тому у вас завжди має бути охайним зовнішній вигляд: руки, нігті, волосся, одяг (має бути близьким до ділового сучасного стилю), взуття (сучасним - обов'язково зручним), якщо ви користуєтесь парфумами, їх запах має бути тонким і ледь помітним.

7. Слухачі бажають бачити очі доповідача. Без зорового контакту неможливо втримати аудиторію. Виберіть 2-3 людини, які, як вам здається, позитивно налаштовані на вашу доповідь, і час від часу дивіться їм в очі. І слухачеві приємна ваша увага, і ви маєте джерело позитивного сприйняття.

8. Демонстрація активізує зоровий аналізатор. Вона не повинна відволікати від основної теми, а має доповнювати її та допомагати концентрувати увагу на основних тезах.

Зовнішній вигляд педагога

     

Те, що дозволяється представникам інших професій, суворо забороняється вчителям, адже вони є взірцем. Взірцем зовнішнього вигляду, стилю, поведінки, культури...Одяг є певною візитною карткою вчителя. «Одяг і одягає, й відкриває людину», стверджує відомий афоризм. Він повинен бути зручним і в той же час не суперечити загальноприйнятим вимогам пристойності. Психологія одягу розглядає оформлення зовнішності як багатовимірну інформацію про особу. При формуванні першого враження про особу одяг є найважливішою складовою, оскільки, як правило, він сприймається оточуючими як знак привабливості або непривабливості.

      Зовнішній вигляд педагога запам'ятовується дітям відразу, як вони побачили його вперше, і це враження з часом дуже важко змінити. Не секрет, що діти хочуть мати вихователя із приємною зовнішністю, елегантно одягненого, охайного, з привабливим макіяжем, модною зачіскою та хорошими манерами.

     У зовнішньому вигляді також важлива міра, нічого не повинно бути «занадто», якщо лише відсутність міри не є способом привернути до себе зайву увагу та «запам'ятатись».

    Психологія одягу розглядає оформлення зовнішності як багатовимірну інформацію про особистість. При формуванні першого враження одяг є найважливішою складовою, оскільки, як правило, він сприймається оточуючими як знак привабливості або непривабливості.

      В одязі найбільш інформативними є три речі: ціна, стиль і колір. «Упізнати» якісний та модний одяг може кожний, навіть якщо він і не розуміється на останніх модних тенденціях. Варто знати, що ахроматичні кольори, такі як чорний, білий та сірий, піднімають статус особи в очах оточуючих, а яскрава кольорова гама, навпаки, може негативно впливати, привертаючи увагу виключно до зовнішнього вигляду педагога. Вибираючи пастельні, спокійні кольори, ви можете бути впевнені, що увага буде сконцентрована саме на викладенні вашого матеріалу.

Вдало підібраний гардероб допоможе своєму власнику не тільки справити позитивне враження на оточуючих, а й підкреслить його професійні та особистісні якості.

Кілька порад, яких варто дотримуватись:

• У гардеробі педагога не має бути ультрамодного одягу, незвичайний фасон якого відволікає увагу дітей, а також вбрання занадто яскравих тонів, що стомлює та дратує їх.
• Не втрачайте почуття міри: навчіться чітко визначати, коли необхідно вдягати класичний костюм, коли святкову сукню, а коли - светр і джинси.
• Не перетворюйтесь на «синю панчоху», тобто носіть той одяг, що вам до вподоби й до лиця: естетично витриманий, модний, елегантний.
• Не захоплюйтеся сіробуденним одягом.
• Не забувайте, що одяг завжди має бути охайним, чистим, відпрасованим, зручним і не заважати працювати з дошкільнятами.
• Не носіть тривалий час один і той самий одяг. Варто якнайчастіше «оживляти» його, комбінувати, прикрашати.
• Не носіть взуття босоніж, на високих підборах, бо їх стукіт відволікає увагу дітей і, крім того, швидко стомлюються ноги.
• У жодному разі не перебувайте у приміщенні в головному уборі. Це стосується як чоловіків, так і жінок.
• Не забувайте, що довге розпущене волосся заважає під час роботи з дітьми.
• Не експериментуйте надмірно зі своїм волоссям, аби химерні зачіски та часті зміни кольору не відволікали уваги дітей.
• Не рекомендується прикрашати себе занадто дорогими та яскравими коштовностями чи біжутерією, які, до того ж, заважають працювати та спілкуватися з дітьми (довгі сережки чи намисто, каблучки на пальцях, «музичні» прикраси).
• Не варто користуватись дезодорантами, туалетною водою чи одеколоном з різким, сильним запахом.