Щоб когось чомусь навчити - потрібно любити, те чому навчаєш, и тих кого навчаєш

       

Професійне вдосконалення педагога

     Першим кроком до професійного самовдосконалення є вдосконалення: особистісних якостей, педагогічної інтуїції, толерантності у спілкуванні, емпатії, комунікативних вмінь, власного ораторського мистецтва.

      Наступним кроком є відвідування тренінгів з подолання конфліктної поведінки, навчання релаксації, участь у навчальних семінарах, підвищення кваліфікації.

        Усе це веде до горизонтального кваліфікаційного росту педагога, підвищує його самооцінку, впевненість у собі, а, отже, робить більш стресостійким, а його знання більш глибокими та якісними.

Педагогічна інтуїція

У своїй роботі педагог часто потрапляє у проблемні ситуації, коли тяжко прийняти правильне рішення внаслідок відсутності достатньої кількості інформації. Саме інтуїція та відчуття допомагають йому знайти правильне рішення. Інтуїція залежить від спостережливості людини, її чутливості, витонченості, уміння використовувати набутий життєвий досвід. Педагог з розвиненою інтуїцією більше уваги звертає не на слова співрозмовника, а на його жести, міміку, напрямок погляду, поставу, впевненість у голосі, тобто - на мову тіла. Не слова, а саме «мова тіла» дозволяє визначити справжній емоційний стан дитини і попередити виникнення непорозумінь і конфліктів.

Толерантність у спілкуванні

Самовдосконалюватись у толерантному ставленні до дітей і колег вкрай необхідно, адже працює педагог з людьми. Толерантність - це терпимість до поглядів інших людей, розуміння та прийняття їх такими, якими вони є. Толерантність до дитини - це поважне ставлення до неї, на основі розуміння вікових особливостей, та прийняття її з усіма позитивними та негативними рисами.

Емпатія – уміння співчувати, відчувати те саме, що й співрозмовник.

За дослідженнями останніх років, більшість педагогів користується емоційним каналом емпатії. Вони розуміють внутрішній стан дитини та можуть спрогнозувати її поведінку. Інтуїтивним каналом емпатїї частіше користуються педагоги з великим стажем,які при дефіциті інформації спираються на власний досвід. Фахівці, які використовують ідентифікацію,як важливий спосіб взаєморозуміння, здатні краще зрозуміти дітей, співпереживати, ставлячи себе на їх місце. Саме вони ведуть дітей за собою.

Ораторське мистецтво - це мистецтво подавати себе та інформацію так, щоб її хотілося слухати.

А це означає, що оратор має влучно вигадати для своєї розповіді (навіть дуже серйозної) цікаву назву; грамотно розпочати й довершено закінчити розповідь; повинен уміти «тримати» аудиторію; закладати у своє повідомлення інтригу; уміти орієнтуватись на потреби слухача; супроводжувати розповідь демонстраціями; не боятися суперечок; і обов'язково має добре виглядати та викликати повагу, а не жаль.